Вход
18
Февраль
Пятница



Арт-центр Я Галерея в Дніпропетровську розпочинає сезон ретроспективних виставок відомих українських художників, і відкриває його «Щоденник» Андрія Сагайдаковського. Вернісаж виставки за участі автора відбудеться 18 лютого з 19.00 до 21.30.

Перше, на що натрапляєш в текстах про Андрія Сагайдаковського, це маркер «маргінальність». Свідомий та щирий аутсайдер «процесу», «середовища», «тусовки», Сагайдаковський, тим не менш, від кінця 80-х є ключовою фігурою у формуванні історії та міфу українського сучасного мистецтва. Його живопис кінця 80-х — початку 90-х років вдало не підпадає під бренд «південно-російська хвиля», але говорячи словами Олександра Соловйова, «виявляється дуже типологічно близьким контексту 90-х, у тому числі саме контексту українському». Відомий своєю характерною живописною мовою, в якій двомірність зустрічається з об’ємом, рукотворність з редімейдом, а дитячість проступає крізь жорсткі риси буденності. Від першої великої виставки «Дефлорація», Сагайдаковського заслужено вважають майстром інсталяції, й навіть у живописі його рідко полишає інсталяційне мислення: легендарні твори на килимках — ні що інше як об’єкт, сучасна скульптура. Але об’єму роботи художника інколи набувають і більш звичними способами — за рахунок привнесення в особистий простір картини предметів. Чи то камінець-«виноградина», «повішений» біля матері-лози в однойменній роботі, чи то недвозначна присутність табуретки біля полотна «Хочеш бути високим?» — живопис Сагайдаковського будь-якою ціною прагне «відірватись» від стіни.

З 2007 року Андрій Сагайдаковський співпрацює з арт-центром Я Галерея, де за останні 4 роки представив 5 персональних проектів. Ідея, що об’єднує його твори кінця 2000-х, проста до впертості — життя є щасливим. І жодної іронії з цього приводу. Щастя проглядає крізь діряві килими, беззубу усмішку немовляти, через розрізи синього неба у хмарах. Сам художник згадує: «Якось я йшов через базар у Львові та побачив кухонну клейонку для столу. На ній було написано «Хеппі Лайф». Я тоді подумав, що й справді, життя — воно щасливе!»

Ретроспективно зібрані у виставку роботи Андрія Сагайдаковського влучно охрестив сам автор — «Щоденник». Адже рухаючись «сторінками» його килимків, полотен й маринарок, бачиш як наративність візуальних образів, тексту, смислових конотацій послідовно складається у розповідь про «щасливе життя» художника «словами» самого художника.

Есе Андрія Алферова про Андрія Сагайдаковського



Google map